Просимо вибачення за тимчасові незручності
Встановлення відеоспостереження

ЖИТЕЛЯ С.ДАВИДІВЦІ УВ’ЯЗНИЛИ НА ТРИ РОКИ ЗА СПРОБУ ОБІКРАСТИ ЖИТЛОВЕ ГОСПОДАРСТВО В КІЦМАНІ

До єдиного реєстру судових рішень було внесено вирок про позбалення волі жителя с.Давдівці . Зловмисник перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, прибув до новобудови, що знаходиться в м.Кіцмань. Демонтував освітлення, проліз через вікно в приміщення , але не встиг нічого вкрасти , його затримали працівники поліції.

                                                                                        Справа №718/867/17

Провадження №1-кп/718/60/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2017 року                                                                      м. Кіцмань

     Кіцманський районний суд Чернівецької області

у складі:   головуючої-судді Мінів О.І.,

                   при секретарі судових засідань Івасюк Н.М.,

за участю: прокурора Григорцова О.С.,

                   обвинуваченого ОСОБА_3,

                   захисника Мазура О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кіцмань кримінальне провадження № 12017260110000097, внесене 25.02.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Давидівці, Кіцманського району, Чернівецької області, жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

19.07.2011 Кіцманським районним судом за ст. 185 ч.3 КК України до міри покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст.ст. 75,76 КК України – 2 роки іспитового строку;

15.03.2013, Кіцманським районним судом за ст. 185 ч.3 КК України до міри покарання у вигляді 3 років 2 місяців позбавлення волі, згідно ст. 71 КК України. 04.06.2015 року звільнений умовно достроково на 10 місяців 18 днів.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_3, 24.02.2017 року біля 23 год. 30 хв. в м. Кіцмань Чернівецької області, діючи умисно, повторно, з метою таємного викрадення чужого майна, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, прибув до новобудови, що знаходиться по АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_5, де переконавшись у тому, що його ніхто не бачить, переліз через огорожу та демонтував освітлення подвір’я, щоб бути не поміченим і вчинив замах на крадіжку даного освітлення, а саме трьох вуличних ліхтарів, загальною вартістю 4500 гривень та прожектора з датчиком руху фірми «Feron», вартістю 910 гривень. Після чого, шляхом пошкодження скла у метало-пластикових вхідних дверях будинку, проник до приміщення, де теж мав намір вчинити крадіжку. Однак, останній не зміг довести кримінальне правопорушення до кінця від причин, що не залежали від його волі, так як був помічений та затриманий на місці події працівниками УПО в Чернівецькій області та працівниками Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області.

Відтак, дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, крадіжка, поєднана з проникненням у житло, вчинене повторно.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 після роз’яснення суті обвинувачення, свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав в повному обсязі. Пояснив, що всі обставини, викладені у пред’явленому йому обвинуваченні відповідають дійсності. У вчиненому щиро розкаявся. Шкоду потерпілому відшкодував повністю. Вважає, що став на шлях виправлення, зробив для себе відповідні висновки, обіцяє правопорушень в майбутньому не скоювати Просить його суворо не карати.

Захисник Мазур О.Л. в судовому засіданні вказав, що з часу вчинення кримінального правопорушення, тобто 24.02.2017 року і по теперішній час ОСОБА_3 працевлаштувався, не зловживає алкоголем, має намір створити сім`ю, що свідчить про його щире бажання виправитись, а тому просив суд ОСОБА_3 суворо не карати, призначити покарання не пов’язане із позбавленням волі.

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не прибув, скерував суду заяву про розгляд справи за його відсутності, так як до обвинуваченого не має ні моральних, ні матеріальних претензій . Шкода йому відшкодована в повному обсязі. Просить суд обвинуваченого суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений не заперечував фактичні обставини та судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, переконавшись у добровільності та істинності його позиції, суд, роз’яснивши всім учасникам судового провадження правові наслідки ч.3 ст. 349 КПК України та отримавши на це їх згоду, визнав не доцільним дослідження інших доказів по справі.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що винність ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкриміноване, доведена повністю.

Виходячи з вимог ст. 337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд, розглянувши дане кримінальне провадження дійшов висновку, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України є правильною, оскільки він вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, крадіжка, поєднана з проникненням у житло, вчинене повторно.

Відповідно до ст. 65 КК України, п.1 постанови Пленуму ВСУ №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами станом на 6 листопада 2009 року), під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд має враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно п.3 згаданої Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24.10.2003 року, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Тому, вирішуючи питання про обрання обвинуваченому покарання, суд відповідно до ст.ст 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, зокрема те, що згідно із ст. 12 КК України, злочин, вчинений ОСОБА_3, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обставини, які пом’якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття, беззаперечне визнання своєї вини у вчиненому, повне відшкодування шкоди потерпілому.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, згідно із ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, вчиненим умисно, з корисливих мотивів, являється незавершеним злочином, з причин, що не залежали від волі обвинуваченого; особу обвинуваченого, який працевлаштувався, має намір створити сім`ю, посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку в психоневрологічному диспансері не перебуває, проте перебуває на обліку в наркологічному кабінеті при Кіцманській районній лікарні, раніше судимий за тяжкий злочин проти власності, вчинив кримінальне правопорушення в період незнятої та непогашеної судимості.

Виходячи з наведеного та враховуючи думку потерпіло ОСОБА_5, який зазначив, що претензій до обвинуваченого не має, шкода йому відшкодована повністю, просив суворо обвинуваченого не карати, зважаючи на те, що свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення ОСОБА_3 визнав повністю, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 слід обрати покарання у вигляді позбавлення волі на мінімальний строк визначений санкцією статті, із звільнивши його від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст.75 КК України та з покладенням на нього обов’язків відповідно до ст.76 КК України, яке буде достатнім і необхідним для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що перевиховання та виправлення обвинуваченого можливі без ізоляції від суспільства, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення передбачених ч.2 ст.50 КК України цілей покарання.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Судові витрати на залучення експертів покласти на обвинуваченого ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 349370373374   КПК України, ст.ст. 1265-6775,76 КК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.15,  ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання  у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного йому основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Речові докази, а саме:спеціальний пакет Експертної служби МВС України №1673083, два паперових конверти, що є додатками до висновку експерта №436 від 31.03.2017 року, упаковані кусачки, які зберігаються в камері схову при Кіцманському ВП ГУНП в Чернівецькій області , – знищити.

Речовий доказ: спеціальний пакет Експертної служби МВС України № 3988904, який зберігається при матеріалах кримінального провадження № 12017260110000097, – залишити при даному кримінальному провадженні.

Речові докази : прожектор фірми «feron» та три вуличних ліхтарі, які повернуті потерпілому ОСОБА_6, – залишити потерпілому за належністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави – 660 гривень 30 копійок у відшкодування понесених по справі витрат за проведення трасологічної експертизи № 413-К від 04.04.2017 року.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не заперечувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Чернівецької області через Кіцманський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя:                                                                                                    О.І. Мінів

 

Автомийка